Практично відразу після призначення тренером збірної України Олега Блохіна ми домовились про інтерв’ю з його попередником – Леонідом Буряком. Адже, як не дивно, в Україні практично чомусь офіційно так і не підбили підсумків відбірної кампанії до Євро-2004, не було заслухано звіту наставників – начебто комусь дуже вигідно було якнайшвидше перегорнути цю сторінку в історії українського футболу.

Зустріч з екс-тренером “синьо-жовтих” все відкладалась, – деякий час Буряк перебував за кордоном, тож наша телефонна розмова відбулась лише напередодні Нового року. З огляду на це хотілося зробити її більш святковою, але, як виявилось, події останніх трьох місяців залишили глибокий слід у серці колишнього керманича головної команди країни. Кілька разів мені здавалось, що на іншому кінці телефонного дроту зараз просто кинуть слухавку…

Не збираюсь змінювати професію

- Леоніде Йосиповичу, як вам вдається зараз вести таке активне світське життя – то знімаєтесь у кліпах, то вас “впіймають” на світському рауті, то на хокеї…

- Мені приємно, що не забувають близькі друзі. Якщо у мене є вільний час, я обов’язково йду їм назустріч.

- Після зйомок у новому кліпі Дмитра Гордона думок про зміну професії не виникало?..

- Та які там зйомки, все відбувалось упродовж якихось п’яти хвилин. Це лише маленький епізод...

- Кілька разів телефонні дзвінки заставали вас за межами України…

- У мене діти працюють за кордоном – син на дипломатичній роботі в Брюсселі, дочка танцює в Німеччині. Але я переважно вирішував свої справи.

- Це пропозиції щодо майбутнього місця роботи?

- Я намагатимусь працювати за фахом. Але не хотів би розмовляти на цю тему, тому що все лише на стадії переговорів.

«Я не зобов’язаний перед кимось звітувати!»

- Було б дивно, якби ми взагалі оминули тему збірної України. Адже так і не було заслухано звіту тренерів команди…

- А перед ким звітувати?! Якщо перед президентом ФФУ – то я з ним розмовляв. Якщо якась інформація буде потрібна Олегу Блохіну, нехай телефонує – я йому розповім. Адже впродовж останніх семи років збиралась інформація, нагромаджено банк відеоматеріалів, протоколів – усе це з рук у руки передано відповідним службам. Що далі? Перед Блохіним звітувати? А хто він такий, щоб я перед ним звітував?

- Бачу, вас і досі хвилює ця тема?..

- Ні, саме формулювання запитання неточне. Я ні перед ким не зобов’язаний “відчитуватись”. А що, Лобановський переді мною “відчитувався”? А може, Сабо перед Лобановським? Я вважаю такі речі і висловлювання неетичними. Хто б яку посаду не обіймав, не повинен такого говорити. (Вочевидь, Леонід Буряк має на увазі репліку Олега Блохіна щодо того, що він так і не отримав від попереднього тренерського штабу звіту про виконану роботу. - Авт.) Навіть якщо Блохіну й ставили таке запитання. А то ми договоримося до того, що, мовляв, нехай Блохін спочатку Македонію в Києві обіграє.

- Очевидно, ви вважаєте, що з боку керівництва ФФУ було вже занадто критики. Адже перемоги збірної сприймали як належне, але варто було спіткнутись, як відразу нагадували, що і в матчі з вірменами Буряк невчасно замінив Зубова, а з тою ж Іспанією – Шевченка?..

- Це доля кожного тренера. У мене немає козирів на руках, бо коли б після цих замін усіх влаштовував кінцевий результат – це одне, а коли ні – зовсім інше. Не забуваймо, що моє керівництво припало на такий період, коли по 6-8 гравців збірної України були травмовані. Це не були експерименти зі складом, а життєво важливі для організму команди перестановки. Щось вийшло, щось ні – як і у всіх видах спорту. Мабуть, президент ФФУ має право на критику – з боку ж видніше. Я є зацікавленою особою, тому не хочу це коментувати. Але є обґрунтована критика фахівців, а є вислови людей, які мають таке ж відношення до футболу, як я – до космосу.

- А як ви оцінюєте виступ збірної України у відбірному турнірі?

- Я вважаю, команда була непогана. Можливо, нам не вистачало фарту. Але кажуть, що везіння потрібно вистраждати. Контракт був на один рік, а за такий час важко створити нову команду. Та були хороші матчі, які показали, що потенціал у збірної України є.

- В одному з інтерв’ю після “відставки” ви зазначили, що у збірної України не було належного фінансування? Мабуть, мали на увазі призові для футболістів?

- Я сказав те, що сказав. Я не мав на увазі призових для Буряка чи кошторису авіаперельотів тощо. Але фінансування збірної, яке було при Сабо і Лобановському, відрізнялось від того періоду, коли я тренував команду.

- Дехто вважає, що “мовчун” Буряк був занадто делікатним у стосунках з керівництвом ФФУ. А от, мовляв, амбітний Блохін – який за словом у кишеню не лізе – матиме в цьому перевагу?..

- Що значить “занадто делікатним”? Адже має бути якась взаємна повага, якісь етичні норми поведінки. Я вважаю, що у нас з Григорієм Суркісом були і є нормальні стосунки. Те, що він зараз говорить... Я також його по-своєму розумію (Григорій Суркіс визнав, що призначення Буряка на цю посаду було помилкою. – Авт.) Але, можливо, це варто було робити трохи пізніше, коли нарешті матимемо якісь суттєві успіхи. Проте я не вважаю, що у нас з ним були якісь чвари, і я з повагою ставлюся до того, що він робить для українського футболу.

- А з новим тренером збірної ви спілкуєтесь?

- Я не хочу на цю тему розмовляти – це мені нецікаво! Бажаю, щоб під керівництвом Олега Блохіна збірна України стала чемпіоном світу. Я лише двома руками проголосую за те, щоб Україна була там, де ви хочете її бачити.

Ребров і лежачий кращий за багатьох

- Повернімось до гри збірної України. Вас неодноразово критикували за те, що в команді грають футболісти, які не мають ігрової практики в клубах, приміром, ті ж Лужний, Ребров…

- Ребров і лежачий кращий за багатьох футболістів “у стоячому положенні”. Буряк не одноосібно приймав такі рішення. Була тренерська рада з чотирьох наставників, і були футболісти, які входили до цієї ради, – для мене важливою була їхня точка зору. Але я ще не бачив такого тренера, який би слабшого футболіста поставив у склад, а сильнішого відіслав на лаву запасних.

- Багато також говорилося про, начебто, ваші суперечки з лідером команди Андрієм Шевченком?..

- Нічого такого між нами не було. А вибір тактики є прерогативою головного тренера. Коли я був гравцем, то також ображався, коли мене чи когось іншого замінювали. Всі футболісти – люди амбітні, і було б навіть дивно, якби вони не ображались. Але, мабуть, зараз варто думати про те, щоб наша збірна потрапила на чемпіонат світу 2006 року, а не копирсатися у минулому.

- До речі, як ви оцінюєте жеребкування Мундіалю-2006?

- Ми потрапили до сильної групи, – що я можу ще сказати.

Зі мною залишились ті, хто був поряд ціле життя

- Ви вже визначились, де зустрічатимете Новий рік?

- Вдома з дружиною.

- Приїдуть діти?

- Ні, вони професійно займаються свою справою, а це забирає багато часу.

- Ви були на матчі ветеранів хокею Росії та України. Чи вдалося поспілкуватись з давніми друзями?

- Так, там було багато людей, з якими я провів свою молодість. Адже шляхи перетинались і з гравцями київського “Сокола”, а з москвичами Шалімовим, Лебедєвим, Кожевниковим ми багато часу провели на базі збірних СРСР у Новогорську.

- Чи змінилось ставлення до вас друзів, знайомих, адже в останні місяці ви перебуваєте, так би мовити, “в опалі”?..

- Ті люди, які були поряд зі мною ціле життя, – вони й залишились. А думка інших мене не хвилює.

- Як би ви охарактеризували 2003-й – рік святкування свого 50-річчя і рік відставки?

- Всі живі і здорові – це найголовніше. А щодо збірної, то, звісно, прикро, що ми не пробились на Євро-2004. Та навіть якщо б мені запропонували продовжити контракт, я б все одно подав у відставку.